Можно ли доверять жизнеописаниям Иисуса?
Выдерживают ли евангелия как свидетельские показания проверку на достоверность?
Не исказились ли жизнеописания Иисуса, дойдя до наших дней?
Существуют ли надежные свидетельства об Иисусе вне евангелий?
Відповіді на ці, та інші питання дають вчені, богослови, психологи, археологи у книзі Лі Стробела “Христос под следствием”. Написано все у простій формі: інтерв’ю – відповідь, місцями є роздуми автора. Лі стробел – кримінальний журналіст, тому у книзі проведено багато паралелей між судовими справами, і справами про Ісуса.
Прочитавши цю книгу, ще раз переконуєшся, наскільки велики Творець. Ця книга не замінить Біблію, ніколи, вона ще раз підтверджує, що написаному в Біблії варто, і треба довіряти. Є цікавий розділ про те, як утворювався канон.
Книгу можна замовити тут – це ссилка на сайт апологетичного центру. Ціни в них хороші. 
Приємного читання..!!!!
P. S. “Проходит 20 веков, и мы называем своих детей Петрами и Павлами, а собак – Цезарями и Неронами.”
Коли Лі Стробел почав писати цю книгу, він вірив, що історії про Христа то міфи. В заключенні книги він пише: “В ходе следтвия, под лавиной свидетельств “в пользу” Христа, я обнаружил потрясающий парадокс: теперь, чтобы остаться атеистом, мне нужно приложить куда больше усилий, чем чтобы уверовать в Ииуса из Назарета!”
Мені вже цікаво почитати!!
є дві англійські книжки стробеля, можу подарувати (чи пустити мандрувати, якщо хтось погодиться підібрати в умовленому місці). книжки, щоправда, текстовим маркером трохи опрацьовані.
ооо Я люблю подарунки. Думаю вона помандрує.
Пишу тобі на почту, будем домовлятись )))
залишу на лавочці біля греко-католицької церкви, десь в 12.30 завтра, 11 жовтя. раптом цікаво, служба на 11 ранку (і є на 9)
вул. Гоголя, 14а, за Залом камерної та органної музики.
Цікаві приєднуйтесь до полювання за книгою. Сподіваюсь, буде багато крові. гиги
так, я вже гострю лижі… і не тільки… треба захопити щось потяжиліще)))))
безбожно проспав. каюсь, посипаю голову попелом, б’ю себе в груди і каюсь. дітей до недільної школи не завів, сам у церкву не пішов, обіцяну книжку не приніс. але, зрештою, неділя — це ж найперше день відпочинку, а вже потім всього решти. хоч хтось приходив?
ем. ну хоч потусили біля Греко – католицького храму.
Вердакафо – тепер ти нам винен
ага і я там був… чекав чекав, кожного підозрював… але так нічого і не дочекався…
шкода Аню, вона так надіялась…))))))
книжки англійською, ви звернули увагу?
а так моя жахлива помилка дає нагоду зареєструвати книжку на сайтах букросингу, і пустити в світ офіційно. і цього разу я бачитиму, хто її підбере. а то вже три книжки мандрують, а я про їхню долю ніц не знаю.
а можна більш докладніше про цей “букросинг”? мені вже стало цікаво… ніколи про таке не чув!
википєдія — відповідна стаття, bookcrossing.com, bookcrossing.ru
а якщо в двох словах, то на книжці у видному місці (на титульному аркуші, напр.) зазначаєш спосіб повідомити про її фізичне пересування (на е-пошту, на сайті, десь на форумі, у коментах до блогу тощо), і відпускаєш (лишаєш десь чи віддаєш у руки). і далі сподіваєшся, що той, хто знайде, зазначить у вказаний тобою спосіб про знахідку і подальшу передачу.
у деяких містах при книгарнях чи кав’ярнях влаштовують “безпечні полиці”, де можна лишати книги. я лишив поки що три, але просто так, в сухому людному місці, а не на спецполиці, і тому досі не знаю, куди вони потрапили і чи подорожують далі. одну віддав до рук, але на сайті записи так і не з’явились.
віддав би ще з десяток цікавих книжок, але від такого спорту хочеться якогось зворотнього задоволення теж, тому чекаю, чи не вигулькнуть мої книжечки.
Яка ще біблія? Некрономікон читати треба. Замовляти можна в мене.
Некрономикон (англ. Necronomicon) — название вымышленной книги, придуманной Говардом Лавкрафтом и часто упоминаемой в литературных произведениях, основанных на мифах Ктулху.
Я не знала що то таке, то думаю, мо ще хтось не знає)
Ага, вже побігла замовляти..!
Буду Біблію читати, а ти давай, читай всяку єрунду!
[...] про цю ж книжку пише паняночка Аня Н. [...]